в означеннях
Тлумачення, значення слова «пілігрим»:

ПІЛІГРИ́М, а, чол., книжн., заст.

1. Паломник. Пілігрими, що йдуть до святих місць, підкоряються темному покликові забобонності (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 27); Воліла б вона бути похованою романтично.. Щоб ішли тоді до неї, романтичної таврійської святої, вродливі молоді пілігрими (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 131);  * У порівняннях. Іду я з посохом, як пілігрим, Дорогою тернистою, крутою (Микола Терещенко, Дорога, 1939, 36).

2. перен. Мандрівник, подорожній. Призвичаївся [М. Гоголь] відчувати під ногами хистку палубу, І.. йому все здавалося, що й земля, і камінь ходять під ним — блідим, жовтим, виснаженим бурями й громами пілігримом (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 395).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 534.

Коментарі (0)