в означеннях
Тлумачення, значення слова «пільга»:

ПІ́ЛЬГА, и, жін.

1. Повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов'язків. Перев'язали [козаки] собі звечора рани, випили.. горілки з порохом і лягли відпочити, маючи право на пільгу (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 67); Єдиною пільгою тепер було те, що деяких хворих можна було відправляти в ревер — табірний госпіталь, де вони, хоч і не завжди, могли одужати (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 194).

2. перев. у сполуч. із са. робити, зробити, давати, дати і т. ін. Великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєї-небудь провини. [Інші голоси:] Сей чесний! Сей невинен! Дати пільгу! на волю випустить! (Леся Українка, II, 1951, 530).

3. перев. мн., заст. Те саме, що вільність 2. Українські купці, які провозили свої товари по території центральних районів Росії [у XVIII ст.], одержували різні пільги (Історія УРСР, I, 1953, 335); Ще говорить [Степура] щось про батька, що теж під мобілізацію потрапля, і про свою відстрочку, яка дає йому пільги, дає чомусь переваги над братами... (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 22).

4. діал. Полегшення. Крізь виливані тихо.. сльози, що не приносили їй пільги, поглянула [Регіна] на Владка (Іван Франко, VI, 1951, 279).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 535.

Коментарі (0)