ПІЛО́Н, а, чол., архіт.
1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм.
2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін.