в означеннях
Тлумачення, значення слова «піна»:

ПІ́НА, и, жін.

1. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); Казанок піниться, кипить, запливає жовтуватою піною (Петро Колесник, Терен.., 1959, 39);  * Образно. В заґратоване вікно цідився ранок синювато-блідою піною (Іван Микитенко, II, 1957, 223);  * У порівняннях. На ниві саме біло-рожевою піною квітувала гречка (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).

2. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена звичайно при збиванні мильного розчину. На півострові Флорида росте так зване «мильне дерево». Його дозрілі плоди, якщо їх розтерти, утворюють піну (Вечірній Київ, 18.II 1969, 4);  * У порівняннях. У млині, наче мильна піна, плавала крупчатка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 66);
//  Велика кількість поту, що покриває розгарячілого коня у вигляді білих пластівців. Конята вкрились піною, задихались (Іван Франко, XIII, 1954, 36).

3. Пузирчаста слина, що з'являється у людини або тварини від перевтоми, захворювання, а також під впливом гніву, злоби і т. ін. Івася неначе що кинуло, він підвівся і.. почав рвати, кривава піна тяглася довгою стьожкою з його рота (Панас Мирний, I, 1954, 306); Пазя аж затрусилася з люті. Маленькі очі її заіскрились, а на губах показалася піна (Лесь Мартович, Тв., 1954, 376); Кінь важко дихав, з рота падала кривава піна (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 491).
З піною на губах див. губа 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 535.

Коментарі (0)