ПІНКОЗНІМА́Ч, а. чол., розм. Той, хто присвоює собі щось найкраще, найвигідніше без затрати своєї праці.
ПІНКОЗНІМА́Ч, а. чол., розм. Той, хто присвоює собі щось найкраще, найвигідніше без затрати своєї праці.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 536.