ПІНОБЕТО́ННИЙ, а, е. Виют. з пінобетону.
Пінобетонний виріб;
// Признач. для виготовлення
пінобетону. Пінобетонний агрегат обслуговується лише
двома робітниками (Робітнича газета, 18.IX 1965, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 536.