Словник української мови

ПІРАМІДА́ЛЬНИЙ, а, е. Який звужується догори, нагадуючи за формою піраміду (у 1, 2 знач.). Верхні частини будівлі відзначаються уступчастим розташуванням арок і склепінь, які плавно піднімаються вгору і увінчуються мальовничим п'ятиглав'ям пірамідальної будови (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 514); Перед нами з'являється пірамідальна гора з білим скалистим вершком (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139);
//  Який має крону, що за формою нагадує піраміду (про рослину). Дуже поширеною різновидністю осокора є пірамідальна тополя (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 69); Темно-зеленим муром оточили галявину пірамідальні ялини (Олесь Донченко, II, 1956, 55).