в означеннях
Тлумачення, значення слова «пірнути»:

ПІРНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пірнати. От-от доплив [рибалонька]. Пірнув, виринає — І утоплену Ганнусю На берег виносить (Тарас Шевченко, I, 1963, 161); Червоний чобіт став на самий берег і пірнув у воду (Нечуй-Левицький, II, 1956, 62); Літак.. круто пірнув до землі (Іван Ле, Право.., 1957, 111); Я пірнув у бомбосховище (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 104); Сини.. вийшли в люди. Федько в науку увесь пірнув, ось вже і став професором (Натан Рибак, Час, 1960, 129); По відході о. Василя Раїса пірнула в ліжко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 318).
Як (мов і т. ін.) у воду пірнути — те саме, що Як (мов і т. ін.) у воду впасти (див. вода). [Тетяна:] Тут ось дівчина безвісти пропала! ..Як у воду пірнула! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 262); Мов у воду був пірнув Санько Паскуда і ось виринув. Виринув слідчим у поліції (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 540.

Коментарі (0)