ПІРО́ГА, и, жін. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії — вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева. Тихенько випливеш на голубий затон — І раптом з комишу, по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 231); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 68).