ПІРИ́ТИ, рить, недок., розм.
1. Дуже лити (про дощ). Надворі дощ такий пірить (Словник Грінченка).
2. Сильно бити, наносити побої кому-небудь.
ПІРИ́ТИ, рить, недок., розм.
1. Дуже лити (про дощ). Надворі дощ такий пірить (Словник Грінченка).
2. Сильно бити, наносити побої кому-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 539.