ПІ́ШИЙ, а, е.
1. Який іде пішки. Два жовніри
уводять Бондарівну. Вони — на конях, по боках, з голими
шаблями — вона піша між кіньми (Степан Васильченко, III, 1960, 377);
Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців,
мчать мотоциклісти (Олесь Гончар, Маїпа.., 1959, 27);
// у знач. ім. піший, шого, чол.; піша, шої, жін. Людина,
яка йде пішки. Кінні і піші, чоловіки й жінки —
спинились і збились в купу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); Степ
укрився пішими й кінними, що йшли з усіх-усюд на
свято (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 265).
Піший-пішаниця див. пішаниця.
2. Який здійснюється пішки. — На Князівці тільки
постояли до ранку: машиніста не доглянули, а він і
втік, то й мусили [добиратися] пішим походом
(Андрій Головко, II, 1957, 301); Безкраїм сибірським трактом
повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (Олесь Донченко,
III, 1956, 40);
// Признач. для пересування пішки.
Стежка була добре втоптана, — се була піша дорога
через ліси (Іван Франко, III, 1950, 10); Коло підошви гори
починалася найважча піша тропа в гори (Терень Масенко, Життя..,
1960, 63).
3. Який складається з людей, що йдуть пішки. Коли
на Сході.. засіріло, сани дісталися найдальшого кінця
улоговини, до якого також підійшов і піший загін нагоничів
(Зінаїда Тулуб, 13 степу.., 1964, 215);
// Стос. до роду
військ, що діє пішки; піхотний. Прийшли відомості,
що й піший Батуринський полк.. теж відправляється
на війну (Юрій Смолич, II, 1958, 22); За півгодини я вже
сидів у землянці окремого взводу пішої полкової
розвідки і розмовляв з черговим (Іван Багмут, Записки..,
1961, 3).
4. заст. Без копя, коней (про селян, селянське
господарство і т. ін.). — Ніхто з нас не буде робити в пана
по давній ціні. Тепер піший робочий — рубель, а
кінний — два (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 44); У XVIII ст. піші
селянські двори користувались значно меншим.., ніж
тяглі, польовим наділом (Український історичний журнал, 4, 1960, 37);
// Який виконується без допомоги коней чи іншої
тяглової худоби. Городники [Литви] виконували пішу
панщину (тобто працювали без робочої худоби) один
день на тиждень (Історія УРСР, I, 1953, 132);
// у знач.
ім. піший, шого, чол. Той, хто не має коня, коней.
— Зараз куплю шкапу, справлю віз — і пішов луччий
[кращий] заробіток, чим від пішого (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
408); У безземельній родині Шевченків особливо
значний був процент піших (Радянське літературознавство, 3, 1965, 53).