ПІСКОВИ́К, у, чол. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (Курс загальної геології, 1947, 69); Звітрілий пісковик був непридатний для мостової (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36).