ПІСЛЯЗА́ВТРЬОГО, присл., розм. Те саме, що післязавтра. Хлопці, ті говорили один одному на роботі: «Не забувай же. Післязавтрього картина» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 40).
ПІСЛЯЗА́ВТРЬОГО, присл., розм. Те саме, що післязавтра. Хлопці, ті говорили один одному на роботі: «Не забувай же. Післязавтрього картина» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 40).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 543.