ПІСТРЯ́ВО. Присл. до пістрявий. Світлиця виглядала пістряво й мальовничо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 136).
ПІСТРЯ́ВО. Присл. до пістрявий. Світлиця виглядала пістряво й мальовничо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 545.