в означеннях
Тлумачення, значення слова «пітьма»:

ПІТЬМА́, и, жін.

1. Відсутність світла, освітлення; темнота, тьма. Раптом екран погас і в залі наступила цілковита пітьма (Олесь Гончар, II, 1959, 178); [Шеремета:] Пітьма страшна, на два кроки не видко (Мирослав Ірчан, I, 1958, 54);
//  Темнота, що наступає з наближенням ночі; глибокі сутінки. Знов заводить невода бригада... Сім заходів — з ранку до пітьми... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 248);
//  Неосвітлене місце, темний простір. Вона мовчки встала і простягла у пітьму тремтячі, шукаючі опори руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 176); Вона, злякавшися, ..тікає геть, зникає в пітьмі (Юрій Яновський, II, 1958, 34).

2. перен. Неосвіченість, культурна відсталість. Соціалізм виводить трудові маси з духовного рабства і пітьми, прилучає їх до багатств світової науки і культури (Комуніст України, 6, 1967, 17);
//  Зло, темні сили, породжені неосвіченістю, безкультур'ям, жорстокістю і т. ін. Цісарські, панські, папські сили — Від них тут лиш глуха луна... Чолом склонімось до могили Борця з пітьмою — Галана! (Максим Рильський, III, 1961, 99).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 550.

Коментарі (1)