в означеннях
Тлумачення, значення слова «піти»:

ПІТИ́, піду, підеш; мин. ч. пішов, шла, шло, мн. пішли; наказ. сп. піди; док.

1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати. Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Тарас Шевченко, I, 1963, 140); Коні сіпнули, пішли по ниві (Панас Мирний, IV, 1955, 243); Мати каже: «Помолися, сину..» Помолився я. Пішли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29);
//  Почати пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. Пішов [Улас] тихою ступою, підпираючись паличкою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 238); Коні вибігли на гору, пішли підтюпцем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 239); Пішли [бійці] майже бігцем, беручи гвинтівки наперевіс (Олесь Гончар, II, 1959, 418).
Піти по п'ятах див. п'ята.

2. Почати рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту — їхати, пливти, летіти). Зиркнув [Зевс], мигнув, махнув рукою Над Тибром, чудною рікою, Всі врозтіч кораблі пішли (Іван Котляревський, I, 1952, 219); З уклону пішов поїзд (Олександр Довженко, I, 1958, 39); Від вапнякової смуги.. пішли трактори з причіпними плугами (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 303);
//  Почати пересуватися — поїхати, поскакати верхи і т. ін. Пішло одважне військо Через нетрі та пустині (Леся Українка, I, 1951, 374);
//  Почати пересуватися — пливти, летіти з місця на місце (про косяки риб, зграї птахів, деяких дрібних тварин і т. ін.). Пізно в цьому році пішла скумбрія (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 133); Над лугом підуть тихим льотом журавлі (Юрій Яновський, V, 1959, 76);
//  Почати пересуватися в небі (про небесні світила, хмари). — Колись таки прийде час: навстіж розкриються золоті ворота, і сонце піде небом, а щастя землею (Михайло Стельмах, I, 1962, 220);
//  Почати литись, текти і т. ін. в якомусь напрямі (про воду, хвилі і т. ін.). Пішла хвиля.. далеко по гладенькому поверсі води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60); Незабаром пішла крига на річках (Іван Багмут, Опов.. 1959, 53);
//  Попливти, розійтися на поверхні води. Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (Андрій Головко, I, 1957, 450);
//  Переходити, передаватися із рук у руки. За сим тут началось [почалось] гуляння, І чарочка пішла кругом (Іван Котляревський, I, 1952, 271);
//  Почати рухатися, переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси і т. ін.). Струм пішов у електромережу;
//  розм. Відправитися поштою, телеграфом (про листи, посилки, телеграми і т. ін.). Вчора я доїхала сюди в полудні, але не писала, бо раз, що була втомлена, а друге, що все одно лист не пішов би, — тут пошта йде не щодня, а тричі на тиждень (Леся Українка, V, 1956, 359); З армійського вузла зв'язку в Міністерство електростанцій пішла телеграма (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 60); Сьогодні посилка з книгами піде у Лондон (Знання та праця, 10, 1967, 11);
//  розм. Передатися, переслатися для затвердження, розгляду і т. ін. (про накази, проекти, справи тощо). — Та ще не тужи, — сказав один панич [Івзі]. виходячи з суда. — Ще діло пішло в губернію (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 281).
 Піти на дно див. дно; Піти на посадку див. посадка; Піти по руках див. руки.

3. Вийти, вирушити в певному напрямі, кудись, до кого-, чого-небудь. Не заходячи додому, пішов [Наум] у город (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); [Хуса:] Так що ж? Піди до матері моєї і попроси її... (Леся Українка, III, 1952, 146); Вона пішла туди [на фронт], де гоять братні рани, де на очах журба, а в серці тільки дим... (Володимир Сосюра, I, 1957, 289);
//  Зайти до якого-небудь приміщення. Він пішов у канцелярію й показав старшині бомагу [папірець] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Уляна, плачучи, пішла в сіни (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 401);
//  з інфін., по кого — що, до чого, на що і т. ін. Вийти, вирушити кудись з певною метою. Уранці ухопила [Оксана] відра і пішла по воду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 433); Попрощались молодята, пішов Михайло чумакувати (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Другого дня після того, як Микола покинув Нимидору й пішов на заробітки, Нимидора мусила йти на панщину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 242);
//  перев. від кого-чого. Залишити, покинути кого-, що-небудь; відійти. — Ще й году нема, як ти пішов від нас, а навчився письма і співати вмієш (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 69); Через кілька місяців після шлюбу вона пішла від чоловіка (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 23);
//  Вийти за межі якого-небудь місця, з якогось приміщення і т. ін. Довго управитель і сварився, і умовляв людей: вони далі й слухати його не стали, пішли геть (Марко Вовчок, I, 1955, 177); То блідна, а то ще блідніша.. пішла Уляна з попової хати (Панас Мирний, I, 1954, 305); Першим бажанням Черкащина було встати й піти геть (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 160);
//  Здійснити наступ на кого-небудь; виступати в похід. — Можна піти на Туреччину або на татарву! (Олександр Довженко, I, 1958, 230); Тікаймо в Січ, Тарасе милий, ми звідти підем на панів! (Володимир Сосюра, I, 1957, 353);
//  Почати активно діяти проти кого-, чого-небудь. Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним, і вона пішла на Дороша, а він відходив назад (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); Що зосталось би від нього самого, якби пішов насупроти цієї розбушованої сили-стихії, що зробила його отаманом (Олесь Гончар, II, 1959, 335);
//  У формі наказ. сп. разом з дієсловом наказ. сп. підсилює спонукання до початку якої-небудь дії. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі (Павло Тичина, I, 1946, 26); — Ану, піди витруси своє добро (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526).
 Піти на пенсію — стати пенсіонером; Піти у відпустку див. відпустка; Піти у відставку див. відставка.
Далеко піти див. далеко; Мов згори пішло кому — перестало щастити. Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 279); Недалеко піти див. недалеко; Піти вгору див. вгору; Піти високо [угору] — піднятися на вищий рівень, зайняти вище становище в суспільстві. Давні товариші його відцуралися.., дехто високо пішов угору.., а йому доля підставила ногу — перечепила (Панас Мирний, I, 1954, 148); — По службі ти високо підеш, хороше жити будеш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 70); Піти в люди див. люди; Піти в могилу (з життя, від (од) нас, до бога і т. ін.) — те саме, що Лягти (піти, іти і т. ін.) в (у) землю [живим, живою] (див. земля). При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 73); Куліш [Микола] рано пішов з життя, залишивши великий слід в радянській драматургії (Радянське літературознавство, 1, 1969, 78); Говорили люди в лютій скруті: — Вмер Ілліч. Пішов од нас Ілліч (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 191); [Олеся:] Зараз після великодня померли батько, а за ними.. і мати пішли до бога (Марко Кропивницький, II, 1958, 300); Піти в народ — зблизитися з народом, працювати на його благо (про революціонерів-народників). Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ, вів трудове життя, загартовував свої сили для революційно-демократичної боротьби (Українська література, 9 клас, 1957, 63); Піти в тюрму (в острог, на (в) Сибір і т. ін.) — опинитися ув'язненим, засланим. — А я зроблю скандал... Я не знаю, що зроблю... Піду в тюрму... На Сибір піду (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 395); — Син замість батька пішов у острог, по своїй охоті, чи що? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 278); — Тату, та це ж самосуд! За це і ви підете в Сибір! — несамовито гукнула [Орина] на батька (Михайло Стельмах, I, 1962, 464); Піти до чорта в зуби див. чорт; Піти за водою див. води; Піти з торбами (по світу, по селу і т. ін.) — дуже збідніти, стати жебраком. Сей бориславець пішов з торбами, той розпився (Іван Франко, IV, 1950, 191); — Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська, ..діло ваше. Тільки глядіть, щоб потім з торбами не пішли по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 356); Піти з хурою див. хура; Піти назустріч див. назустріч; Піти на легкий хліб (легкі хліба) — жити на легко добуті кошти. Чи він серйозно, чи жартує, чи на легкі хліба думає зовсім піти (Гордій Коцюба, Нові береги,. 1959, 77); Піти на свій хліб — почати жити на власний заробіток. З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов [батько] (Андрій Головко, II, 1957, 213); Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про Кропивницького, 1955, 6); Піти під ніж див. ніж 1; Піти під суд — відповісти перед судом за кримінальний злочип. — Як же буде із звітністю? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд! (Олександр Довженко, I, 1958, 457); — А ось ви, серденько, напевне, таки підете під суд. — Та що ви, пане! Хай бог милує від такої напасті (Михайло Стельмах, I, 1962, 447); Піти проти кого, чого; Піти наперекір кому, чому — виступити протж кого-, чого-небудь. [Храпко:] Ти у мене покірна дочка, слухняна дитина... Ти не підеш проти батька (Панас Мирний, V, 1955, 139); [Адмірал:] Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (Олександр Корнійчук, I, 1955, 74); Піти світ за очі (за очима, у світ, світи і т. ін.) — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. Лукині хотілось утекти од Клима кудись далеко-далеко, чи в монастир, чи у степи, піти світ за очі, аби тільки не дивитись на нього (Нечуй-Левицький, III, 1956, 356); Старий Муха таки й зайшов.. провідати товариша, а Невкипілиха йому й розповіла, що як пішов удосвіта кудись, та й досі нема, і сама не знає, куди він пішов світ за очі (Андрій Головко, II, 1957,. 258); — Може, любиш кого другого? Кажи, не соромся; нехай я се сам почую від тебе та й піду світ за очима! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 45); [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Качан (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Пішли наші вгору — хто-небудь поліпшив своє становище, зайняв вищу посаду і т. ін.; Як (мов, ніби і т. ін.) піти (провалитися) крізь землю див. земля.

4. Почати який-небудь вид роботи; стати кимсь за фахом. Що тут на світі робити? Пішов я до рала (Тарас Шевченко, II, 1963, 81); Раїса мусила піти в учителька (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312);
//  Вступити куди-небудь на навчання. В той рік, як пішов син в авіаційне [училище], посаджено ці молоді топольки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 9);
//  Стати членом якого-небудь колективу, якоїсь організації і т. ін. Товариші мої Пішли у військо, кликали й мене (Леся Українка, I, 1951, 119).
 Піти в найми див. найми; Піти до спілки див. спілка.

5. перев. з інфін. Почати виконувати певну дію, рухаючись. Секретар суду.. ухопив попа — і пішли удвох драти гопака (Панас Мирний, III, 1954, 197); Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці — і пішов скородити направо й наліво (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21).
Піти у (в) танець (танок, навприсідки, навприсядки і т. ін.) — почати танцювати. Музики заграли, усі пішли у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 191); Пісню підхопили всі, пальці гармоніста побігли по ладах, ще кілька пар пішло в танець (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 14); [Химка:] Так би, здається, і пішла в танок, якби було з ким, і без музики танцювала б!.. (Панас Мирний, V, 1955, 223); Парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Тарас Шевченко, II, 1953, 77).

6. Почати діяти певним чином, інакше, ніж раніше. Пішла голота на вигадки (Номис, 1864, № 14265); Акорди пішли в нелад, — і спинились, наче струни разом порвались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305);
//  за ким — чим. Почати діяти згідно з чиїмись поглядами, принципами, наслідуючи кого-, що-небудь. [Едіта (дочитує, сама твердим, сумним голосом):] Хто не прийме хреста свого і за мною не піде, не годен мене (Леся Українка, III, 1952, 57); За нашим прикладом піде вся наша пролетарія (Юрій Яновський, II, 1958, 250);
//  на що. Виявити готовність до чого-небудь, погодитися на щось. Літи на запропоновані умови. Коли (як, раз, якщо) [вже] на те пішло, у знач. вставн. сл. — якщо вже так повинно бути. — Я поїду до їх [них], коли вже на те пішло! — знов одказала Галя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); — Як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (Олександр Довженко, I, 1958, 259); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру, — розщедрився Плачинда (Михайло Стельмах, I, 1962, 117); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (Олесь Гончар, III, 1959, 348); Піти на переговори див. переговори.
Піти ва-банк див. ва-банк; Піти в заклад див. заклад; Піти в моду див. мода; Піти з головою в щось — те саме, що 3 головою поринути (пірнути) (див. голова). Ідуть [махновці].. штурмувати холодний осінній Сиваш, це безкрає Гниле море, де, може, й коней своїх потоплять і самі з головами підуть у трясовину... (Олесь Гончар, II, 1959, 430); Піти [і] у вогонь і [у] воду див. вогонь; Піти якимось ладом див. лад; Піти манівцями — добиватися мети не прямо, а обхідним шляхом; Піти на жертву див. жертва; Піти на компроміс див. компроміс; Піти на (в) лад див. лад; Піти на мирову див. мировий; Піти напролом — вирішити діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Де ок твоя горда воля поділася, Де завзяття боротись зі злом? Невже віра палка загубилася, Що ти здатна піти напролом? (Павло Грабовський, I, 1959, 435); Турбай, вирішивши, що йому втрачати нічого, пішов напролом: — Пробачте.. Ви були в Пальмірі? (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 277); Піти на риск — вирішити рискувати. Оксен пішов на риск — він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 530); Піти на рожен див. рожен; Піти на смерть — бути готовим померти за кого-, що-небудь. Усі ми з піснею цією відважно підемо на смерть! (Володимир Сосюра, II, 1958, 496); — За нього люди на смерть підуть, а він у батька на пасіці медок тріскатиме (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346); Піти на хитрість — схитрувати. — Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив [Петро] навіть на хитрість піти: до тридцяти дев'яти нагнав температуру (Андрій Головко, I, 1957, 468); Піти на шкоду кому, чому — стати на заваді, нашкодити і т. ін. кому-, чому-небудь. З пшеницею інше: сильні дощі пішли на шкоду рослині (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 252); Піти на чолі див. чоло; Піти під руку чию див. руки; Піти по нишпорках див. нишпорка; Піти по слідах чиїх — почати діяти так, як хтось; Піти проти течії див. течій; Піти шляхом найменшого опору — зробити щось, уникаючи перешкод, труднощів; Пішло на гірше — стало гірше, погіршало. Думав — от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 458); Пішов у моду див. мода; У (в) забрід піти див. забрід.

7. за кого і без додатка. Взяти шлюб, одружитися (про жінку); вийти заміж. — Я не піду за вашого сина, — промовила голосно Катря (Марко Вовчок, I, 1955, 221); [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (Захар Мороз, П'єси, 1959, 7).
 Піти в прийми див. прийми; Піти до вінця див. вінець; Піти заміж див. заміж.

8. Використатися для чого-небудь, за якимсь призначенням. Оці будинки, покої... тепер підуть під школи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); — Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратити та марнувати його по-дурному. Воно на стройку [будівництво] піде (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 119);
//  Витратитися на кого-, що-небудь. Гай-гай, скільки грошви піде на витівку, а який толк з неї? (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); Основні кошти цього року підуть на побудову житлового і соцкультпобутового фонду (Вітчизна, 5, 1956, 120).
Крізь пальці (поміж пальцями) піти і т. ін. див. палець; Піти кобилі (псу і т. ін.) під хвіст див. хвіст; Піти на користь див. користь; Піти полум'ям — згоріти. Тільки чиркнув сірником — піде все враз полум'ям (Олесь Донченко, I, 1956, 67); Піти прахом (пропадом): а) нищитися, псуватися, пропадати і т. ін. [Ромодан:] Як сів Гарбуз на нашу шию, все пішло прахом (Олександр Корнійчук, II, 1955, 316); б) використовується як лайка. Сьогодні Чумаки нове вигадали. Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 424); Пішло в прірву — марно витратилося що-небудь. Одлунали постріли, одсмерділи гази, часу немало пішло в прірву... (Юрій Яновський, I, 1958, 55); Пішло (піде) з (за) вітром див. вітер.

9. Мати збут, почати користуватися попитом, продаватися. Швидко дестиляція зробилася кращою, і нафта пішла на торзі, витискаючи американську (Іван Франко, VIII, 1952, 393).
Піти з молотка — бути проданим з торгів. На початку XIX століття Ганські стали занепадати, розорюватись, маєтки їх один за одним пішли з молотка (Колгоспник України, 1, 1958, 4).

10. Почати поширюватися від чого-небудь, виходити з чогось (про дим, запах, тепло і т. ін.). Смаковитий запах від качки так і пішов по хаті (Панас Мирний, IV, 1955, 363); Встало сонце чисте-чисте, до ріки побіг струмок, і гудок озвавсь басисто. Із труби пішов димок... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 99);
//  Почутися, пролунати (про звук, голос і т. ін.). Скаже й прикаже [о. Хведор], — зараз піде регіт по хатах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 117); — І ще одне, друзі... — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 10).
[З] димом пішло див. дим.

11. З'являтися, охопивши собою кого-, що-небудь. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка (Панас Мирний, IV, 1955, 251); У Юзі аж плями пішли по лиці (Леся Українка, III, 1952, 650); Тільки від воєнного бруду вичистив [колодязь], як пішли чорні бурі — довелось ще чистити й після них (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 54);
//  перен. Поширитися, розійтися (про відомості, чутки, славу і т. ін.). — Якби я посватана була, тогді б і нічого, а то хто-небудь побачить, та про мене ще й слава піде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51); По всьому селі пішла чутка, що в нас весілля (Марко Вовчок, I, 1955, 79); — Скоро.. поговір піде, що під батькове крильце заховалася... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 221).
Мороз пішов поза шкірою (поза шкурою, по шкірі, поза спиною і т. ін.) див. мороз.

12. Продовжитися, тривати в часі. Життя її знову пішло, як хід заведеного механізму (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 94).
 Пішов рік який кому — хтось вступив у такий-то рік свого життя. Юзі вже п'ятнадцятий рік пішов (Леся Українка, III, 1952, 656); Весною їй пішов вісімнадцятий рік (Іван Ле, Історія.., 1947, 5).

13. Мішати, проходити (про час та його відрізки, про певний період життя, розвитку, про якусь подію і т. ін.). Пішли дні за днями й часи за часами, попривикали дітки, що нема старшого брата (Марко Вовчок, I, 1955, 294); Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лопі Туди, куди і молодість пішла (Максим Рильський, II, 1960, 270);
//  безос. А я нездужав та й нездужав. Вже на сьомий тиждень пішло, я все лежав (Марко Вовчок, VI, 1956, 248).

14. Наставати, наступати, переходити в інший стан. — Може пройде, може спаде жар, — думає Тамара, — хоч би до ранку полегшало, тоді піде на одужання (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 190); Від'їжджаючи, просив [художник] Ганну доглянути за його речами і пообіцяв повернутися, як тільки по-справжньому піде на осінь (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 38);
//  Почати виконуватися або здійснюватися. Пішли танці і співи (Іван Франко, VIII, 1952, 64); Саме в цю мить світло в залі погасло. Знати — пішло кіно (Андрій Головко, I, 1957, 318); Хлопці за держаки — «Давай» — Пішла робота (Андрій Головко, I, 1957, 348); Ця людина [механік] взялася створити з учнів дев'ятого класу комплексну молодіжну бригаду механізаторів, яка разом з навчанням у школі мала потроху допомагати своїм батькам у колгоспному виробництві.. Потім пішла практика (Дмитро Бедзик, Серпе.., 1961, 22);
//  Розпочинатися, точитися (про бесіду, розмову). Бесіда пішла жвавіше (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); Потім про інше розмова пішла (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 79);
//  Ставати інтенсивнішим — розвиватися, рости і т. ін. Бовдюг дивився на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів, що після цієї зливи добре підуть рости посіви (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 84);
//  перен. Просунутися в певному напрямі, у своєму розвитку. Як пройшов [Максим] усю азбуку, аж повеселів: діло пішло спірніше (Панас Мирний, I, 1949, 231); Література пішла далеко вперед (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 41).
[Не] піти в руку кому — [не] стати корисним, принести вигоду [не принести вигоди], [не] пригодитися. Мабуть, дуже грішною була спадщина Кабашних, не пішла вона Лук'янові в руку: вилетіла в трубу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 37); Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку.. Він осилював її з усією пристрастю своєї впертої натури (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 17); Піти як з маслом (по маслу) див. масло; Так не піде — не буде здійснене що-небудь. — Ні, так не піде... Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 154).

15. Почати падати зверху, литися (про опади). Після покрови пішли дощі (Панас Мирний, I, 1954, 91); Увечері небо затяглося хмарами, насупилось, пішов дощ (Яків Баш, Вибр., 1948, 80);
//  Почати просочуватися (про воду, кров). [Оксана:] Мовчи, Артеме, знову кров пішла... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 31);
//  Почати з'являтися, поступати або переміщатися, надходячи куди-, звідки-небудь. В цю мить з двох мартенів разом пішла сталь (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 302); З одної бочки точать вже вуглець у мідяні «бідони», звідти він піде в резервуари інжекторів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226).

16. Розташуватися певним чином (про будівлі, рельєф землі і т. ін.); набути певного напрямку або простягтися на якійсь відстані (про шлях, колію і т. ін.). Далі пішли обідрані хатки убогих людей (Панас Мирний, III, 1954, 105); Черемош робився все більш покручений, а глибина у ньому щомить мінилася: то зовсім мілка вода, то на два метри углиб ямами піде (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 32); Стежка пішла все понад обривом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 246); Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 11).

17. Взяти початок від кого-, чого-небудь, завдячити своїм існуванням чомусь. Од його й пішли в Пісках полотенщики (Панас Мирний, I, 1949, 368); Одні гомоніли, що поізвисько [Дунай] пішло від пісні (Михайло Стельмах, I, 1962, 234).
Піти в матір (в батька) — виявитися схожим на матір (батька) якимись рисами зовнішності або вдачі. [Іван:] Був би [з Мар'япи] бідовий козак, що й казать! Не хуже [гірше] Олекси. В батька пішли (Степан Васильченко, III, 1960, 30); Ні його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям — обоє, крапля у краплю, пішли в матір (Михайло Стельмах, II, 1962, 105).

18. перев. із запереч. не, розм. Уживається в зворотах, що характеризують настання певного фізичного або психічного стану людини. Їжа не піде; Слова не підуть.
Не пішла чарка до рота — не захотілося пити спиртного. Придививсь генерал: Аж Данило-гетьман Підморгнув, — цебто: знаємо, що ти... 1 на очі поліг тії хвилі туман, Не пішла навіть чарка до рота (Павло Грабовський, I, 1959, 173); Піти в непам'ять див. непам'ять.

19. Почати діяти, працювати (про механізм, устаткування і т. ін.). Завод задвиготів, пішов (Іван Микитенко, I, 1957, 96).

20. за чим. Настати за чим-небудь, замінити що-небудь (перев. про однорідні поняття). Балабуха випив і закусив пирогом. За першою чаркою пішла друга, за другою третя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 22).
І пішов (пішла, пішло, пішли) говорити (балакати і т. ін.) — почати говорити багатослівно, не перериваючись. І пішов, і пішов наш Гарик просторікувати! Вже він сипав та сипав ті слова, мов горох з мішка (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 107); Піти ходором — дуже захитатися, заколиватися. Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (Степан Васильченко, II, 1959, 329); Пішло гуляти — дуже повіяти (про вітер), розгорітися (про вогонь) і т. ін. — Мабуть, зайнялася хата, а там вітер підхопив далі, і пішло гуляти по мужицькій праці (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 24).

21. чим. Зробити хід у грі в шахи, карти і т. ін. Піти конем; Піти дамою.

22. Увійти до складу чого-небудь. Я обіцяв «Повію» киянам до моїх повних творів, — повинна б піти до 4 тому (Панас Мирний, V, 1955, 412); З готових оповідань одно даю до «Ради», а друге має піти у «Дзвін» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 419).

23. розм. Почати буйно рости, виростати. Гриби пішли;
//  Почати народжуватися, з'являтися один за одним. Може, одружиться, підуть діти та й забудеться страшна напасть (Михайло Стельмах, I, 1962, 418); Після одруження пішли сини, і довелося Катрі лишити шахту (Олекса Гуреїв, Осок, друзі, 1946, 119).
Піти в ріст — почати інтенсивно рости. На півдні ярі зернові пішли в ріст (Хлібороб України, 4, 1969, 3); Дуб пішов у ріст (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 107).

24. розм. Виявитися в певний час, з'явитися залежно від обставип. — Та трудно вже й там, — кланяючись, каже Остап. — Не ті тепер порядки пішли (Панас Мирний, I, 1949, 132); — Дерево можна й пізніше позвозити, а двері й вікна, гляди, й переполовинять — тепер такий народ пішов! (Михайло Стельмах, I, 1962, 47); — І то правда, — зауважила Соломія, — дівчата пішли тепер не дуже-то сором'язливі (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 35);
//  Стати наявним, з'явитися. Пішли в Івановій хаті клопоти за клопотами (Панас Мирний, II, 1954, 117); Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 546.

Коментарі (0)