ПІВГО́НИ, півгонів і півгін, мн. Міра довжини, що дорівнює половині гонів, гін (див. гони 2 1). Пройшовши з півгін, він раптом наткнувся на парубка, що спав на невеличкій галявині (Василь Минко, Вибр., 1952, 87); Зірвавшись на ноги, Оля побачила за півгонів од озера бричку, на якій стояв пан Костур і загрожував Іванові кулаком (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 154).