ПІВКЛУ́НКА, невідм., чол., розм. Половина клунка як міра чого-небудь. Не проходило того дня, щоб вона з півклунка пшеничних колосків додому не приносила (Панас Мирний, IV, 1955, 250).
ПІВКЛУ́НКА, невідм., чол., розм. Половина клунка як міра чого-небудь. Не проходило того дня, щоб вона з півклунка пшеничних колосків додому не приносила (Панас Мирний, IV, 1955, 250).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 381.