ПІВКЛУ́НОЧКА, невідм., чол. Зменш. до півклунка. — Картопля зимою померзла, а на весну — так драглями і взялася; насилу назбирала [Пріська] півклуночка посадити (Панас Мирний, III, 1954, 109).
ПІВКЛУ́НОЧКА, невідм., чол. Зменш. до півклунка. — Картопля зимою померзла, а на весну — так драглями і взялася; насилу назбирала [Пріська] півклуночка посадити (Панас Мирний, III, 1954, 109).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 381.