ПІВКОЛІ́НА: У (на) півколіна, розм. До половини коліна (заввишки). Побачив я, товаришу, одні руїни. В півколіна наросла трава на них, горобці цвірінькають, і нікого-нікогісінько (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 88).
ПІВКОЛІ́НА: У (на) півколіна, розм. До половини коліна (заввишки). Побачив я, товаришу, одні руїни. В півколіна наросла трава на них, горобці цвірінькають, і нікого-нікогісінько (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 381.