ПІВКО́ЛО, а, сер.
1. Половина кола як форма лінії. Поверхнею озера побігли широкі півкола (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 10); Ніким непомічений човен описав півколо, обходячи пароплав (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 158).
2. у знач. присл. півколом, півколами. У вигляді півкола, півкіл. Враз перед нами з'являється пірамідальна гора,.. а од неї півколом йде височенний хребет — Хамни-бурун (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139); Коли ж півколом стали під дубами, оглянув пильно командир бійців своїх (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 35); Данько сіє... Мах — сюди, мах — туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіннях (Олесь Гончар, II, 1959, 220).