ПІВКОЛО́НКА, и, жін., архт. Невелика колона, що наполовину виступає з стіни. Барабани [Софійського] собору були оздоблені півколонками (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 515); Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, I, 1962, 79).