ПІВНЕ́БА, невідм., сер. Половина неба. Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 321).
ПІВНЕ́БА, невідм., сер. Половина неба. Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 321).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 383.