ПІВПАРУБЧА́К, а, чол., розм. Те саме, що півпарубок. — І цю, пане, укинуть [у воду]? — скрикнув один білоголовий півпарубчак, указуючи на півторааршинну щуку, що билася хвостом по землі (Панас Мирний, I, 1954, 313).
ПІВПАРУБЧА́К, а, чол., розм. Те саме, що півпарубок. — І цю, пане, укинуть [у воду]? — скрикнув один білоголовий півпарубчак, указуючи на півторааршинну щуку, що билася хвостом по землі (Панас Мирний, I, 1954, 313).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385.