ПІВПОЧИ́НКА, невідм., чол., заст. Половина починка. Рано-вракці я вставала, Лівпочинка не напряла: Думка серденько мутила, Все до милого летіла... (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 113); Мотря напряла півпочинка й почала приставлять до печі обід, як Кайдашиха злізла з печі й сіла за гребінь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285).