в означеннях
Тлумачення, значення слова «півтон»:

ПІВТО́Н, у, чол.

1. Найменший інтервал між двома найближчими за висотою звуками темперованої гами. На зміну.. коротенькому тоноряду приходить також дуже давній тоноряд з п'ятьох звуків, уривок діатонічного звукоряду, але без півтонів (Історія української музики, 1922, 25);
//  Проміжний за висотою звук між двома музичними тонами, наполовину нижчий від попереднього і наполовину вищий від наступного. Застосовуються [у бандурі] спеціальні пристрої для піднімання і опускання струни на півтон, які допомагають перестроювати інструмент в інші тональності (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 35).

2. Неяскравий, невиразний колір; забарвлення, фарба, перехідні від світлого тону до темного. Малювали [учні] мовчки, прикусивши язики, старанно виводили лінії, накладали тони й півтони (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 199); Гори не гублять своєї величі ні в яку пору року.. Зір полонили і чарували ніжні півтони — тьмяно-білі і сині... (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 161);
//  перев. мн., перен. Відсутність різких, контрастних переходів. Ліризмом зігріта вся творчість О. Гончара. Але ліризм — це лише колір, лише тони й півтони романів письменника (Радянське літературознавство, 10, 1966, 24); З них [ліричних пісень] можна скласти цілі «вінки» і «віночки», пройняті веселкою настроїв, тонів, півтонів (Терень Масенко, Шиття.., 1960, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 388.

Коментарі (0)