ПЛА́ЧНИЙ, а, е. Сповнений смутком, жалем;
жалісний. Матка під кряжем стояла, плачним гласом
вимовляла (Словник Грінченка);
// Схожий на плач, який нагадує плач.
Дзвонів плачний рев Хитав верхів'я трепетних дерев
(Максим Рильський, Зграя.., 1960, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 572.