ПЛА́ХА, и, жін.
1. Дерев'яна колода, на якій у давні
часи відрубували голову засудженому до страти;
поміст, на якому відбувалася така страта. Там, де
тільки що закінчився суд, вже стояли.. стовп і біла дубова
плаха (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 552); Посередині
двору в'язниці височіла постійна шибениця, а під нею
великий обрубок старого дерева — плаха (Володимир Гжицький,
Опришки, 1962, 179); * У порівняннях. Лукія добре знала,
що це означає — лягти на окреме ліжко. Це була
найбільша кара в притулку.. Окреме ліжко було, як
плаха, на яку кат кладе голову своєї жертви (Олесь Донченко, III,
1956, 35).
Гинути (загинути, умирати, умерти) на пласі — бути
страченим. — Чи не даремно ми жили?.. Чи не даремно
гинули в походах, у боях, на вогнищах і на плахах?
(Олександр Довженко, III, 1960, 41); Там — на пласі — умирали люди
За свободу нашу молоду (Андрій Малишко, З книги життя, 1938,
152); Засуджувати (засудити) на плаху — засуджувати
до страти. [Шевченко:] Та як простить
вельможним тим катам, Що вас було на плаху засудили І все
життя згубили! (Іван Кочерга, III, 1956, 130); Класти голову
на плаху див. класти; Посилати (послати) на плаху —
страчувати. У боротьбі проти короля Кромвель очолив
народні маси і діяв дуже рішуче, він.. стратив короля,
розправився з його прибічниками, декого послав на
плаху (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 15).
2. Великий з плоскою поверхнею шматок чого-небудь. Біля входу в цех.. височів штабель лантухів з плахами парафіну (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 10); Крижана плаха; * У порівняннях. Величезними білосніжними плахами тануло сало на куркульських возах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 55).
3. діал. Шматок розколотої навпіл деревини, колоди.
Хата з дубових плах;
// Поліно. Біля сарая Галаган
колов дрова.. Діденко привітавсь. Але господар ніби
не помітив. Доколов плаху і лише тоді випроставсь і
глянув (Андрій Головко, II, 1957, 479).