ПЛАНОМІ́РНО. Присл. до планомірний. Двадцять сім днів пильно і планомірно готувався наступ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 363); Соціалістична економіка розвивається планомірно.
ПЛАНОМІ́РНО. Присл. до планомірний. Двадцять сім днів пильно і планомірно готувався наступ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 363); Соціалістична економіка розвивається планомірно.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 563.