в означеннях
Тлумачення, значення слова «плантація»:

ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, жін.

1. Велике капіталістичне господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству. Праця рабів широко застосовувалась переважно в південних колоніях, де раби вирощували на плантаціях тютюн і рис (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 31); Іноземний капітал ще й тепер володіє тут [в Індонезії] значними площами землі, переважно плантаціями, де вирощуються технічні культури (Наука і життя, 7, 1958, 52).

2. Велика земельна ділянка, відведена під спеціальні технічні або продовольчі культури, що вимагають особливого догляду. Перед нею, мало не з-під ніг, збігали вниз по кам'яних горбах плантації тютюну й винограду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 284); По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини. По другий — малахітова плантація цукрових буряків (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 563.

Коментарі (0)