ПЛАНУВАТИ 1, ую, уєш, недок., перех.
1. Складати план або проект (будівлі, споруди і т. ін.). Планувати палац спорту.
2. Розмічувати яке-небудь місце під що-небудь відповідно до плану. Господарське подвір'я здебільшого планують на ділянці так, щоб його було видно з вікон, кухні-їдальні (Жилий будинок колгоспника, 1956, 14); Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село] повинно рости (Остап Вишня, I, 1956, 359).
3. Складати план (у 2 знач.). Колгоспам і радгоспам
надано право самим планувати своє виробництво (Радянська Україна, 22.I 1965, 1); Друкарі тільки ввели його в
редакційний комітет «Праці», а він уже планує роботу газети
по-своєму (Петро Колесник, Терен.., 1959, 302);
// Визначати за
планом термін виконання, здійснення чого-небудь. Що
за три плануєм роки, Те ми зробим — за один! (Сергій Воскрекасенко,
Поезії, 1951, 89); Правління планувало повесні
почистити один із старих ставків (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962,
192);
// Мати намір зробити, виконати що-небудь.
Остап планував: сяк-так випасти [теличку] можна буде
і без толоки — по шляху та по межах. А восени
продати можна з прибутком (Андрій Головко, II, 1957, 398); Князь
планує похід просто на Орел (Іван Ле, Побратими, 1954,
27).