в означеннях
Тлумачення, значення слова «пластина»:

ПЛАСТИ́НА, и, жін.

1. Плоска з гладенькою поверхнею тонка смуга якого-небудь твердого матеріалу, речовини. Стріли виготовлені з невеликих крем'яних пластин (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 53); В техніці поліетилен застосовується у вигляді плівок, пластин, деталей (Наука і життя, 2, 1963, 4).

2. Розколота, розпиляна павпіл колода; обапіл. Розібрав [Тур] ветхий місток і покидав пластини в провалля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 104); Старі люди кажуть — не було ще пилок, як ті контори поставлені, пластини рубані, дубові, цвяшка не вженеш (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 31); Пластини дістаємо розпилюванням колод надвоє в повздовжньому напрямі. Вживаються пластини в будівництві (Столярно-будівельна справа, 1957, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 565.

Коментарі (0)