ПЛАТНИ́К, а, чол. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платник податків.
ПЛАТНИ́К, а, чол. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платник податків.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 569.