в означеннях
Тлумачення, значення слова «платина»:

ПЛА́ТИНА, и, жін. Хімічний елемент сірувато-білого кольору, благородний метал, який відзначається великою ковкістю й тягучістю і використовується для виготовлення коштовних виробів, лабораторного хімічного посуду тощо. У природі платина подібно до золота зустрічається в розсипах у вигляді крупинок (Загальна хімія, 1955, 619).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 568.

Коментарі (0)

ПЛАТИ́НА, и, жін., діал. Хустка. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу, загорненими в платину (Леся Українка, II, 1951, 403); Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 568.

Коментарі (0)