ПЛА́ВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до плавання (у 1 знач.).
Плавальний сезон;
// Признач. для плавання. — Отам
он.. викопаємо саджалку і обладнаємо плавальний
басейн (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 39); Пальці задніх
ніг [бобра] сполучені плавальними перетинками (Вечірній Київ, 11.VII 1957, 4).
▲ Плавальний міхур — у багатьох костистих риб —
орган, що регулює питому вагу тіла під час
переміщення риби на певну глибину у водоймі.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 554.