Словник української мови

ПЛА́ВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до плавання (у 1 знач.). Плавальний сезон;
//  Признач. для плавання. — Отам он.. викопаємо саджалку і обладнаємо плавальний басейн (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 39); Пальці задніх ніг [бобра] сполучені плавальними перетинками (Вечірній Київ, 11.VII 1957, 4).
▲ Плавальний міхур — у багатьох костистих риб — орган, що регулює питому вагу тіла під час переміщення риби на певну глибину у водоймі.