в означеннях
Тлумачення, значення слова «плавати»:

ПЛАВАТИ, аю, аєш, недок.

1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Українські народні казки, 1951, 53); Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали, там лопушина розпустила свої широкі листи (Панас Мирний, IV, 1955, 16); В фонтанах плавали золоті рибки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); Ми довго плавали, потім сиділи на гарячому піску сухумського пляжу (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 50);
//  Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. Марта не вміла добре плавати (Борис Грінченко, I, 1963, 421); Не так давно лікарі помітили, що діти здатні навчитися плавати раніше, ніж ходити (Наука і життя, 10, 1968, 41);
//  Служити або бути придатним для плавання (про судно). — Настане.. час, зроблять такого човна, ..що він буде і плавати, і літати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41);
//  Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети). В горілці плавав червоний стручок перчиці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 280); Дуже багато айсбергів плавав біля берегів Гренландії і Антарктиди (ФІЗ. геогр., 5, 1956, 119);  * У порівняннях. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (Нечуй-Левицький, I, 1956, 50);
//  Мати властивість триматися на поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини). Дерево плаває;
//  перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому. Переночує він так, плаваючи у власній крові (Гнат Хоткевич, II, 1966, 356);
//  перен. Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь. На жовтому пергаментному обличчі генерала плавала мрійлива посмішка (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 77).

2. Пересуватися по воді на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.). Еней наш плив хоть дуже прудко, Та вже ж він плавав не деньок (Іван Котляревський, I, 1952, 113); Хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання — щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Юрій Смолич, V, 1959, 20);
//  розм. Служити на судні. Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179);
//  Перебувати в рейсі (про судно). Його корабель плавав лише в одному морі (Юрій Яновський, II, 1958, 33).

3. перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати). Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Іван Франко, VI, 1951, 21); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір'ями (Олесь Гончар, III, 1959, 111);
//  Пересуватися в космічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості. Одягнений у спеціальний скафандр з автономною системою життєзабезпечення, він [О. А. Лсопов] вільно плавав поза кораблем, віддаляючись від шлюзової камери на 5,35 метра (Вечірній Київ, 18.III 1967, 3); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і вільно плавати в кабіні (Радянська Україна, 23.X 1962, 2);
//  Повільно, плавно пересуватися по небозводу (про сонце, місяць і т. ін.). Плавав місяць у небі, як дим (Володимир Сосюра, I, 1957, 149);
//  Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху. Лампа рівно горіла, і в молочному світлі плавав дим папіроски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Над луками плавав туман (Петро Панч, Вибр., 1947, 362).

4. перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках. Його руки, затягнені в рукавички, плавали у повітрі, як голуби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 377);
//  Плавно ходити. Вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору, та все подавала страви на стіл (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 215).

5. перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т. ін.). Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Юрій Яновський, II, 1958, 193).

6. перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано. [Олена:] Товариші, хто пам'ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (Іван Микитенко, I, 1957, 159); — Жаль, Лялю, що нам в університеті не читали спецкурсу про практику підпільної роботи! — пошкодував Серга. — А тепер плавай. Ось як, приміром, подати б іншим сигнали про себе? — Діями, — сказала Ляля (Олесь Гончар, IV, 1960, 69).
Мілко плавати див. мілко; Плавати як (мов, немов і т. ін.) сир (вареник, пиріг) у маслі див. масло.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 554.

Коментарі (0)