в означеннях
Тлумачення, значення слова «плавець»:

ПЛАВЕЦЬ 1, вця, чол.

1. Той, хто пливе. Плавець, хоч горем битий і безсильний. Не потонув, а вибрався на сушу (Іван Франко, XIII, 1954, 236);
//  Той, хто вміє плавати. Виявилось також, що й плавець з неї добрий, і не боїться вона ні глибини, ні хвиль, навіть у бурю на Дніпрі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 35);
//  Про тварину, що вміє плавати, про рибу. Тріска — прекрасний плавець. Вона.. легко знаходить місця, багаті на корм (Наука і життя, 2, 1958, 17);
//  Спортсмен, що займається плаванням. Спортивні товариства після довгої зимової перерви і плавання в басейні випустили своїх плавців на воду (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 342).

2. рідко. Той, хто пливе на човні, пароплаві і т. ін. Не видасться дивом кінець плавця і човна, а все це зробила співом своїм Лорелей чарівна (Леонід Первомайський, Нова лірика, 1937, 217).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 555.

Коментарі (0)

ПЛАВЕЦЬ 2, вця, чол. Хрящоподібний зовнішній орган руху в риб і водоплавних тварин. Цілими стадами плавали звільна великі клені, полискуючи до сонця своєю срібною лускою і легко порушуючи червоними, мов кров, плавцями (Іван Франко, VI, 1951, 309); Рухається кит насамперед за допомогою хвоста. Він дуже розвинений, на кінці має дволопатевий горизонтальний плавець (Знання та праця, 1, 1970, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 555.

Коментарі (0)