ПЛАВО́К, вка, чол. Плаваючий на поверхні води, прикріплений до чогось зануреного в воду предмет, який є покажчиком чого-небудь.
ПЛАВО́К, вка, чол. Плаваючий на поверхні води, прикріплений до чогось зануреного в воду предмет, який є покажчиком чого-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 557.