ПЛА́ВИТИСЯ, иться; мн. плавляться; недок.
1. Ставати рідким, м'якшати при нагріванні (про метал, скло і т. ін.). Пішло вугілля з шахти, в домнах плавилась руда (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 187); Про здатність каменю плавитись при високій температурі людина довідалась, спостерігаючи виверження вулканів (Наука і життя, 9, 1961, 30).
2. Нагріваючись, ставати рідким або м'яким; розтоплюватися. — А сонце пече.. Мені здавалося, що у мене під черепом почав плавитись мозок (Василь Кучер, Голод, 1961, 206); * Образно. Серце художниці плавилося на двох огнях — від почуття страху і гордості (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 129).