ПЛА́ЗОМ, присл.
1. Не відриваючи тіла від якої-небудь поверхні; повзучи. Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (Олесь Донченко, V, 1957, 193); — Я.. ітиму, поки є сили, а впаду, то плазом поповзу (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 38).
2. Плоскою, широкою стороною донизу. Опускається
шабля плазом на голову прапороносця... (Анатолій Шиян,
Гроза.., 1956, 70); Підлогу зробили з червоної цегли,
укладаючи її плазом, на шлаковій подушці (Колгоспник України,
5, 1959, 27).
Лежати плазом — лежати нерухомо (на спині або
животі). Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний
кабан, і пальцем не ворухне (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303).