в означеннях
Тлумачення, значення слова «племінний»:

ПЛЕМІННИ́Й, а, е.

1. Прикм. до плем'я 1. Неоліт — час формування племінного ладу, виникнення племінних мов (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38); Племінні об'єднання.

2. Придатний або залишений для продовження породи (про свійських тварин). Грамоту має [Гаркуша] від департаменту землеробства за племінного бугая... (Олесь Гончар, II, 1959, 214); Племінна худоба.

3. Пов'язаний з розведенням породистих свійських тварин. Важливою умовою дальшого розвитку тваринництва є піднесення племінної справи, поліпшення порідних якостей худоби (Радянська Україна, 1.II 1958, 1); Племінне тваринництво; Племінний радгосп.

4. Власт. породистим тваринам, характерний для них. Збільшення виробництва м'яса і молока конче вимагає дальшого зростання поголів'я всіх видів худоби, поліпшення її породності і племінних якостей (Радянська Україна, 25.VI 1957, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 574.

Коментарі (0)