в означеннях
Тлумачення, значення слова «плескати»:

ПЛЕСКАТИ, плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок.

1. неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 77); На річці плескала хвиля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 151);  * Образно. Як море хвилями, плеще на вітрі яра пшениця (Андрій Головко, I, 1957, 340);
//  Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом. Шумить Дніпро,.. плескає в береги (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (Микола Олійник, Леся, 1960, 125);
//  Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плескіт. Наші весла тихо плескали в морі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302); Плеще [пароплав] колесами, наче сполоханий лебідь крилами (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 61);
//  Падати з плескотом. Плеще холодний дощ (Іван Франко, XIII, 1954, 151); Кулі плескали у воду;
//  розм. Іти з шумом (по воді, болоту). А він і плеще до мене через рівчак (Словник Грінченка).

2. перех. і неперех. Бризкати водою (або іншою рідиною), лити її на кого-, що-небудь. Півста тисяч київських пролетарів наспіх плескали холодною водою в обличчя, хапали сніданок.. і мерщій поспішали до заводських брам (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 80); Старша кума плескала [вино] на стелю (Яків Качура, II, 1958, 14).

3. неперех. Те саме, що плескатися 4.

4. неперех. Утворювати звуки, схожі на сплеск води (перев. про крила). Невидимі, але гучні крила вихра-велета і б'ються й плещуть (Леся Українка, I, 1951, 237); На тину сусідський півень плеще крилами (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 59).

5. перех. і неперех. Бити чим-небудь по чомусь (звичайно з ляскотом). Гірш не переставав плескати його по плечі (Іван Франко, VI, 1951, 471); — Ґаві нахазяйнують чортів пляшку! — лаявся Йонька, плескаючи молотком по косі (Григорій Тютюнник; Вир, 1964, 224).

6. неперех. Бити в долоні на знак схвалення або вітання; аплодувати. Перша частина концерту близилась до кінця.. Пан Ямайський плескав скільки сили (Володимир Самійленко, II, 1958, 222); Всі плескали, аж долоні їм пашіли, бо кожен відчув, що говорила Олька щиро і гаряче (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 213); Щепкіну захоплено плескав увесь театр (Максим Рильський, III, 1956, 337).
 Плескати в долоні (рідше руками, в руки): а) бити долонями одна об одну (звичайно виявляючи радість, подаючи сигнал чи в такт музиці і т. ін.). [Хуса (увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні):] Гей, слуги! (Леся Українка, III, 1952, 145); Горпинка.. плеще в долоні: — Білий хліб! Мамо, білий хліб!.. (Олесь Донченко, III, 1956, 11); Хлопець аж у руки плеще, налюбуватися не може машиною (Іван Франко, II, 1950, 42); б) бити в долоні на знак схвалення або вітання; аплодувати. Хо.. чує, як йому плещуть в долоні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 420); Глядачі невгамовно плещуть у долоні, вимагають, щоб він грав і співав (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 58).

7. перех. Те саме, що випліскувати 3. Який біс жениться, а нам коровай плескать (Номис, 1864, № 4063); Плещу, плещу, хлібчик, дай, бабо, кіста [тіста]! (Словник Грінченка).

8. перех. і без додатка, перен. Говорити дурниці, вигадувати що-небудь, чого не було і немає. Тепер уже ніхто й не згадує про те, що колись баби плескали, мовби-то він крадене передержує! (Борис Грінченко, II, 1963, 314); — А може, це — просто звичайні бабські плітки. Про Орину плещуть дурниці всякі (Андрій Головко, II, 1957, 518);
//  Наговорювати на кого-небудь щось. — Так ти тілько.. знаєш на других плескати, а й сам такий, як і всі (Панас Мирний, IV, 1955, 112).
Плескати язиком (язиками) див. язик.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 576.

Коментарі (0)