в означеннях
Тлумачення, значення слова «плескіт»:

ПЛЕ́СКІТ, коту, чол.

1. Шум від руху, падіння води (або іншої рідини), а також удару по поверхні води (або іншої рідини), падіння на неї. Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння (Микола Вороний, Вибр., 1959, 121); На слобідських вулицях темно. Чути лише плескіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Інколи ми потрапляємо в калюжу, тоді зчиняється плескіт (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 65).

2. Лопотіння на вітрі (паруса, прапора і т. ін.). Вже вчувався йому святковий гомін слов'янської столиці, плескіт переможних знамен (Олесь Гончар, III, 1959, 445).

3. Шум аплодисментів. За дверима.. одинокий голос промовляв щось. Затим — плескіт рук і знову гамір, сміх (Андрій Головко, II, 1957, 384).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 577.

Коментарі (0)