ПЛЕ́ТИВО, а, сер.
1. рідко. Дія за значенням плести. Такі ж берестові постоли, дідового плетива, й на Сергієві (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 4).
2. Що-небудь сплетене, переплетене. Там є чудова,
тиха затока з химерним плетивом куширу, з
заростями латаття (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 59); Червоніли в
поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (Василь Козаченко,
Сальвія, 1959, 93);
// Плетений мереживний виріб.
* У порівняннях. Пропускають [плащі] зимний вітер, наче
плетива венецькі (Леся Українка, I, 1951, 310);
// перен.
Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів,
станів і т. ін.). Те, що в нормальних умовах Ольга
вважала б за чисто випадкове, тепер в'язалося в її уяві
в одне суцільне плетиво причин і наслідків (Ірина Вільде,
Сестри.., 1958, 367).
3. Певний вид переплетення у плетеному виробі.
Ажурне плетиво використовується при виготовленні
мережив для білизни, покривал, завіс і т. д.
(В'язання крючком, 1957, 3).
♦ Плетиво слів, ірон. — багатослівна (звичайно
малозмістовна) манера висловлення. Захоплення..
химерним плетивом слів робить твір важким для
сприймання (Радянське літературознавство, 1, 1962, 79).