в означеннях
Тлумачення, значення слова «плід»:

ПЛІД, чол.

1. род. плода і плоду. Частина рослини, яка розвивається після запліднення із зав'язі квітки і містить у собі насіння. Насінина конопель з ботанічного погляду являє собою плід-горішок округло-яйцевидної форми (Технічні культури. 1956, 127); Плоди сафори — ягідки соковиті (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 46);
//  Соковита їстівна частина деяких рослин (фрукти, ягоди). Він їздив по сільських ярмарках, по хуторах.. з усяким зерном, овощем, з плодом (Марко Вовчок, I, 1955, 347); За огорожею.. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22);
//  рідко. Взагалі те, що родиться. І щоб всяке добре сім'я Ти [нива] повік плекала, І щоб світу добра служба 3 твого плоду стала! (Іван Франко, X, 1954, 13). Плід (плоди) землі; Плоди земні — все їстівне, що росте на землі. — Це яблуко.. — це найдосконаліший плід землі (Олександр Довженко, I, 1958, 411); Плоди землі прикрасили будову Своїм живим і теплим ланцюгом (Микола Бажан, Вибр., 1940, 182); Прекрасні, друзі, наші всі моря, І хай вони на хвилях пружних носять Плоди земні на вжиток добрим людям (Максим Рильський, III, 1961, 113).

2. род. плода. Організм ссавців та людини в утробний період розвитку. Акт народження завжди є для новонародженого травмою ..Особливо ж небезпечні в цьому відношенні затяжні роди при вузькому тазі, поперечному положенні плода або сідничному передлежанні (Хвороби дитячого віку, 1955, 9);  * Образно. У мене вже й фабула складається. Поки що не писатиму тобі про неї, бо це плід не виношений (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166).

3. род. плода, перен. Результат, наслідок яких-небудь дій, -зусиль. Мов стародавній дуб-велетень стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності (Іван Франко, VI, 1951, 36); Боротьба за втілення в життя ідеалів соціалізму стала реальною життєвою справою мільйонів людей і.. вона вже дає свої плоди як в галузі економічній, так і в галузі морально-психологічній (Шамота, Талант і народ, 1958, 23). Пожинати (пожати) плоди чого, чиї — користуватися результатами чого-небудь зробленого, досягнутого. Будуючи комунізм, вони [народи СРСР] вже пожинають прекрасні плоди своєї праці (Радянська Україна, 11.VIII 1959, 1).

4. род. плоду, рідко. Те саме, що рід 1; родина, рідня. Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм, народом, 3 начинням, потрухом і плодом (Іван Котляревський, I, 1952, 193);
//  Нащадки. Який дід, такий його плід (Номис, 1864, № 7195).
 На плід — для одержання потомства; на розплід; [Нема] ні роду, ні плоду див. рід; Один рід, один плід; Одного роду, одного плоду див. рід.

5. род. плоду, рідко. Те саме, що порода 1. За ним вели гнідого коня арабського плоду (Петро Панч, Гомон. Укр., 1954, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 585.

Коментарі (0)