ПЛЯМІ́ТИ, іє, недок., розм., рідко. Виділятися, виднітися плямою, плямами. З обох боків дороги в темряві тьмяно пляміли на сірому піску кущі (Андрій Головко, II, 1957, 83).
ПЛЯМІ́ТИ, іє, недок., розм., рідко. Виділятися, виднітися плямою, плямами. З обох боків дороги в темряві тьмяно пляміли на сірому піску кущі (Андрій Головко, II, 1957, 83).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 602.