ПЛЯМИ́СТИЙ, а, е.
1. Який має на собі плями
(у 1 знач.), вкритий плямами. Закам'яніле, плямисте
обличчя ожило, наллялося кров'ю, і Преображенський
пройшов до вікна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 515); На ліжку..
сидить Івасик і гладить плямисту морську свинку
(Олесь Донченко, Вибр., 1948, 68); Люди уже в давнину
полювали на плямистих оленів заради їхнього смачного
м'яса та гарної брунатної плямистої шкури (Наука і життя,
6, 1969, 4);
// Який має вигляд плями, плям. Пахнув
[лист] специфічним духом згірклої помади й носив
плямисті сліди поцілунків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406);
На щоках у хлопця горів плямистий рум'янець (Ярослав Гримайло,
Кавалер.., 1955, 221).
2. Який спричиняє появу плям на шкірі (про
хворобу). Санітаркою юною вмерла од плямистого тифу
сестра (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).
▲ Зозулинець плямистий див. зозулинець.