ПЛЮ́ХАТИ, аю, аєш. недок., розм.
1. неперех. З шумом, плюскотом падати (звичайно в воду або в що-небудь рідке). Тепер стріляли з авто і споза нього. Але... кулі не плюхали в воду (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 70).
2. перех. і неперех. Плювати, випльовувати що-небудь. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 58).