ПЛЮ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Те саме,
що плюхати. І він.. з розгону плюхається в річку
(Леонід Смілянський, Крила, 1954, 119);
// Швидко, з розгону або
незграбно, важко сідати, опускатися. Він плюхається
в крісло.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 601.