в означеннях
Тлумачення, значення слова «плюнути»:

ПЛЮНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до плювати. Стань, подивися — плюнь та й оступися (Номис, 1864, № 7556); Чиж плюнув кров'ю і, притримуючи прострелені груди, майже непритомний поповз у хату вмирати (Олександр Довженко, I, 1958, 134); Учитель-дяк, плюнувши на голодний пайок, подався господарювати на свій хутірець (Михайло Стельмах, II, 1962, 97);
//  Відмовитися від продовження чого-небудь, від участі в чомусь. Отак дошукувались, дошукувались [у селі] винуватого та й плюнули (Панас Мирний, IV, 1955, 247).
[І] через губу не плюне хто: а) хто-небудь гордує, пишається, вважає не гідним себе щось зробити. Він думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 139); б) хто-небудь не скаже й слова, не заговорить; Плюнути в душу кому — образити кого-небудь, торкнувшись найдорожчого, заповітного. — Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 201); Плюнути у вічі (в очі, межи очі, в обличчя, в лице) кому — виявити щодо кого-небудь цілковите презирство, відверто зневажити когось. — Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 212); Треба.. показати, що нікого й нічого на світі не боїшся, що кожному можеш плюнути в очі і що взагалі на все тобі начхать (Гнат Хоткевич, II, 1966, 181); Плюнути через поріг — зайти до кого-небудь на хвилинку. [Тетяна:] Що це ти, невісточко моя золота? Плюнула через поріг та й з хати? (Карпенко-Карий, III, 1960, 57); [Як] раз плюнути — дуже легко, просто. Розсердити його — як раз плюнути (Панас Мирний, III, 1954, 13); До села добратись — раз плюнути (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 599.

Коментарі (0)